Гримуча змія - це не один вид, а цілий рід Crotalus, до якого належить близько 36 видів отруйних змій родини гадюкових (підродина ямкоголові). Усі вони мешкають лише в Америці - від півдня Канади через США й Мексику до Аргентини. Візитівка роду - рогове брязкальце на кінчику хвоста, яким змія попереджає про небезпеку.
Хто такі гримучі змії
Гримучі змії належать до ямкоголових гадюк: між оком і ніздрею в них є пара термочутливих ямок, які вловлюють тепло теплокровної здобичі навіть у темряві. Це типові засадні мисливці - вони не переслідують жертву, а чекають у засідці й завдають блискавичного випаду. Живляться переважно гризунами, тому в природі відіграють роль природних винищувачів щурів і мишей, а також дрібних птахів. Більшість видів народжують живих малят (яйцеживородіння), а живуть у середньому від 10 до 20 років, інколи довше. Жовте обрамлення яскравих чорних плям на спині робить багатьох гримучників одними з найпримітніших рептилій Америки.
Основні види роду Crotalus
Східний діамантовий гримучник (Crotalus adamanteus). Найбільший представник роду й найбільша отруйна змія Північної Америки. Звичайна довжина - 1,2-1,8 м, а найбільші особини сягають близько 2,4 м за ваги до 4-5 кг. Мешкає на південному сході США - від Північної Кароліни до Флориди й Луїзіани, у сухих соснових лісах і прибережних чагарниках. Спину вкриває характерний ромбічний («діамантовий») візерунок.
Західний діамантовий гримучник (Crotalus atrox). Трохи менший (зазвичай 1,2-1,5 м), але саме на нього припадає найбільше укусів людей у США. Живе в посушливих напівпустелях і преріях південного заходу США та Мексики.
Лісовий гримучник (Crotalus horridus). Мешканець листяних лісів сходу США завдовжки близько 1-1,5 м. Порівняно спокійний, часто довго попереджає брязкальцем, перш ніж завдати випаду.
Рогатий гримучник, або сайдвіндер (Crotalus cerastes). Невелика пустельна змія (50-80 см) із характерними «ріжками» - лусочками над очима. Пересувається піском боковим ходом, залишаючи косі сліди. Окремо варто згадати південноамериканського гримучника (Crotalus durissus): його отрута містить сильні нейротоксини, тому вважається однією з найнебезпечніших у роді.
Брязкальце: як воно влаштоване і чому кільця не показують вік
Брязкальце - це низка порожнистих рогових сегментів на кінчику хвоста. Вони зроблені з кератину, того самого білка, що й наші нігті та волосся. Сегменти нещільно входять один в одного, і коли змія швидко трясе хвостом (до кількох десятків коливань за секунду), вони стукаються між собою й утворюють характерний сухий тріск.
Новонароджене змієня має лише «ґудзик» - зачаток брязкальця. Новий сегмент додається щоразу, коли змія линяє. Ось звідки виник поширений міф, ніби за кількістю кілець можна порахувати вік змії. Насправді це не так: за рік гримуча змія линяє кілька разів (частіше молоді й ситі особини), тому сегментів наростає більше, ніж прожитих років. До того ж крайні сегменти нерідко обламуються, тому повне брязкальце в дорослих трапляється рідко. Отже, кільця показують радше кількість линянь і те, наскільки цілим лишилося брязкальце, а не вік тварини.
Отрута і антивенин
У більшості гримучих змій отрута переважно гемотоксична: вона руйнує еритроцити, ушкоджує тканини й порушує згортання крові. Тому укус болючий, супроводжується набряком і може бути небезпечним для життя. В окремих видів (наприклад, у мохавського гримучника Crotalus scutulatus чи південноамериканського Crotalus durissus) додається потужна нейротоксична складова.
Проти укусів гримучих змій у США застосовують спеціальні антивеніни - CroFab та новіший Anavip. Це не «домашні» ліки: їх вводять лише в лікарні під наглядом медиків. У дикій природі України гримучі змії не трапляються, тож ця інформація насамперед стосується тих, хто утримує екзотичних рептилій.
Важливо: це загальна довідкова інформація, а не інструкція з лікування. При укусі отруйної змії варто зберігати спокій, знерухомити уражену кінцівку й тримати її приблизно на рівні серця, зняти каблучки та тісні речі й якнайшвидше дістатися лікарні. Не можна робити надрізи, відсмоктувати отруту, накладати джгут чи прикладати лід. За конкретними діями завжди звертайтеся до лікаря.
Наскільки небезпечна гримуча змія та як вона поводиться
Попри грізну репутацію, гримуча змія полохлива й радше уникає людини. Вона нападає здебільшого для самооборони, коли її дражнять, намагаються впіймати чи вбити. Загнана в кут змія починає гарячково трясти хвостом: це останнє попередження перед випадом. Сам випад блискавичний і сягає приблизно від третини до половини довжини тіла, тому наближатися до змії на таку відстань небезпечно.
Цікаво, що молоді змії можуть бути навіть небезпечнішими за дорослих: вони гірше контролюють кількість введеної отрути. Хоча вид загалом не під загрозою зникнення, безладне винищення й скорочення природних територій зменшують чисельність гримучих змій по всьому ареалу. Якщо вас цікавлять інші небезпечні змії, почитайте також про тигрового пітона чи загляньте в розділ про змій, а тим, хто утримує рептилій удома, стане в пригоді матеріал про догляд за зміями.
Часті питання
Чи можна визначити вік гримучої змії за кільцями брязкальця? Ні. Сегменти додаються при кожній линьці, а линяє змія кілька разів на рік, тому кількість кілець не дорівнює кількості прожитих років.
З чого зроблене брязкальце? З кератину, того самого рогового білка, що й нігті та волосся людини. Це порожнисті сегменти, які стукаються один об одного.
Чи смертельний укус гримучої змії? Він небезпечний і болючий, але завдяки антивенінам смертельні випадки в наш час рідкісні за умови вчасної медичної допомоги. Зволікати з викликом лікаря не можна.
Скільки існує видів гримучих змій? Рід Crotalus налічує близько 36 видів, поширених лише в Америці.
