Порода мейн кун має столітню історію. Понад сто років тому потрібно було вивести породу кішок, які змогли б жити в суворих зимових умовах Англії. Вибираючи щоразу для розведення тільки особин з добре розвиненою мускулатурою та витривалістю, було виведено цю породу.Мейн кун

Розвиток мейн куна проходить досить повільно, своєї зрілості вони досягають лише на 4-5 рік життя. Вага дорослого кота досягає до 15 кг, кішки трохи менші. Але, попри те, скільки вони важать, мейн кун є найбільшою домашньою кішкою. Відрізняє їх і голос, який відрізняється від звичайних котів. І так, для тих, кому не до душі постійне нявкання, мейн кун підійде з тієї причини, що вони практично не нявкають. Говорячи про фізичні характеристики цієї породи, зазначимо, що форма голови більш витягнута, принаймні більше, ніж у британських короткошерстих кішок. Вуха, широкі біля основи, звужуються до кінчиків, на кінцях яких є пензлики, схожі на ті, які є у рисі. Довге тіло, з хвостом такої ж довжини та широкі груди.

За словами тих, у кого вже є кіт мейн кун, це дуже добродушні тварини, які чудово ладять з іншими вашими домашніми вихованцями. Вовна не вимагає догляду, хоча врахуйте, що вони досить пухнасті. Щодо їхньої поведінки, то ці рухливі коти залишаються кошенятами все життя. Їхня природна жвавість дозволяє встигати скрізь та всюди. Вони й пограти з вами встигнуть, й просто побігати та поганяти мишей, та допомогти з готуванням, та разом подивитися телевізор. Для їх догляду необхідно достатньо простору, щоб їм було де розгулятися.

Також вони люблять пити багато води, тому їхня миска має бути постійно наповнена чистою водою. Як корм підійдуть якісні сухі корми. Факти про мейн куне Як ми писали вище, виводили для суворого клімату Англії. Першого кота звали "Капітан Дженкс". Перші виставки, куди його привезли, проходили в Нью-Йорку та Бостоні, це була середина 19 століття. І хоча він, звичайно, привернув увагу, але все ж таки згодом був забутий, тому що більшість віддавали тоді перевагу перським котам. Нині широко поширені у Північній Америці.