Крокодил Джонстона (Crocodylus johnstoni) - це австралійський вузькорилий, або прісноводний, крокодил, якого на батьківщині лагідно кличуть «фрешик». Вид дістав назву на честь натураліста Роберта Джонстона, котрий першим повідомив про нього науковцям. Порівняно зі своїм грізним родичем, гребенястим крокодилом, це невеликий і доволі мирний хижак, який живе лише у прісних водоймах Австралії і майже ніколи не нападає на людину. Далі розповідаємо, який він на вигляд, де мешкає, чим живиться та як виводить потомство.
Зовнішній вигляд
Найпомітніша риса цього крокодила - довге й тонке рило, всіяне гострими зубами, яких налічують від 68 до 72. Саме вузька витягнута паща відрізняє його від масивних родичів і одразу підказує, що перед нами рибоїд. Тіло світло-коричневе, з темнішими смугами на спині та хвості і світлішою мордою, вкрите міцною лускою з кістковими пластинами. Очі та ніздрі розташовані у верхній частині голови, тож тварина може майже повністю зануритися й непомітно стежити за поверхнею води.
Розміри скромні для крокодила. Самці зазвичай виростають до 2,5-3 метрів, самки помітно менші, близько 2 метрів. Вага дорослої особини найчастіше тримається в межах 40-70 кілограмів, і лише найбільші старі самці бувають важчими. Новонароджені крокодильчики завдовжки заледве 20 сантиметрів.
Ареал та середовище проживання
Крокодил Джонстона живе на півночі Австралії, у штатах Західна Австралія, Північна територія та Квінсленд. На відміну від гребенястого крокодила, який любить солону морську воду, цей вид тримається прісних водойм: річок, стариць, боліт, заплав і так званих білабонгів, часто у верхів'ях річок подалі від узбережжя. Такий поділ територій допомагає двом видам менше конкурувати між собою за їжу й місце. Молодь і дрібніші особини часто селяться вище за течією, тоді як великі крокодили займають глибші й спокійніші ділянки.
Спосіб життя та поведінка
Це типовий мисливець-засідник, який веде переважно самотній спосіб життя. Крокодил може годинами нерухомо чекати біля води, а тоді блискавичним боковим рухом голови хапає здобич. Попри неквапливий вигляд, на короткій дистанції він здатен різко пришвидшитися. Найактивніший він уночі та в сутінках. Удень тварини часто гріються на сонці, регулюючи температуру тіла, а в найспекотніший і найсухіший період можуть впадати у стан заціпеніння, ховаючись у нори чи вологий намул. У воді крокодил чудово плаває, керуючи потужним хвостом, а на суходолі на короткій відстані здатен навіть перейти на своєрідний галоп, що трапляється в крокодилів украй рідко.
Чим харчується крокодил Джонстона
Вузьке рило - це пряме пристосування до полювання на рибу, що становить основу раціону. Окрім риби, крокодил Джонстона поїдає комах, павуків, ракоподібних, жаб, дрібних плазунів, птахів і невеликих ссавців. Молодь починає з дрібної рибки та комах, а з віком переходить на більшу здобич. Здобич крокодил не пережовує, а заковтує цілком, і перетравлювати її допомагають камінці (гастроліти), які тварина ковтає навмисно. У неволі, наприклад у зоопарках, цих крокодилів годують мишами, пацюками та рибою.
Чи небезпечний він для людини
На відміну від гребенястого крокодила, який справді небезпечний і відповідає за напади на людей, крокодил Джонстона вважається порівняно безпечним. Його вузька паща пристосована до дрібної здобичі, а не до великих жертв, тому підтверджених смертельних нападів на людину за ним не відомо. Втім, це залишається диким хижаком: якщо тварину загнати в кут, налякати чи взяти в руки, вона може вкусити й завдати травми. Тому в природі до крокодилів не наближаються, не годують їх з рук і не заходять у воду там, де вивішено попереджувальні знаки. На відміну від великих котів на кшталт левів, він не полює на людину зумисне, але це не скасовує потреби тримати безпечну дистанцію.
Розмноження
Статевої зрілості крокодили сягають, коли виростають приблизно до 1,5 метра завдовжки, причому самки трохи менші. Спарювання припадає на сухий сезон. За кілька тижнів по тому самка викопує на піщаній мілині гніздову ямку й відкладає туди від 13 до 20 яєць, зазвичай уночі, щоб уберегти кладку від хижаків. Інкубація триває 65-95 днів, а стать майбутніх крокодильчиків залежить від температури в гнізді. Більшу частину цього часу кладка лишається без нагляду, і самка повертається лише наприкінці, щоб допомогти малюкам дістатися води й недовго їх постерегти. Виживання низьке: до дорослого віку доживає близько 1 відсотка молоді. Решта гине від варанів, диких свиней та птахів або через сезонні повені, які затоплюють гнізда ще до вилуплення.
Охоронний статус
Дозвіл на полювання вперше видали 1950 року, щоб зменшити тиск на морських крокодилів, і це сильно підкосило чисельність виду. Захисних заходів вжили лише в 1960-х, після чого популяція відновилася. Сьогодні Міжнародний союз охорони природи (МСОП) відносить крокодила Джонстона до видів із найменшим ризиком зникнення, а його чисельність у дикій природі оцінюють приблизно в 100 тисяч особин. Попри це, вид досі стикається із загрозами: браконьєрством і отруєнням завезеними жабами-агами, яких крокодили ковтають і гинуть. Більше про інших дивовижних мешканців планети читайте в розділі про тварин.
Часті питання
Чи небезпечний крокодил Джонстона для людини? Значно менше, ніж гребенястий крокодил. Він рідко чіпає людей і не полює на них, проте як дикий хижак може вкусити, якщо його спровокувати, тож наближатися до нього не варто.
Чим він відрізняється від гребенястого крокодила? Він менший, має вузьке рило замість масивного, живе у прісній воді, а не в морській, і набагато спокійніший за вдачею.
Скільки живе крокодил Джонстона? За сприятливих умов ці крокодили доживають приблизно до 50 років, а окремі особини й довше.
Чи можна тримати його вдома? Ні. Це дикий і охоронюваний вид, а не домашня тварина. Потрібних умов у квартирі не створити, тому в Україні таких крокодилів можна побачити лише в зоопарках.
