- Добрі та чуйні тварини середнього розміру;
- Характерна особливість - короткий (від 5 до 10 см) хвіст;
- Самостійні та невибагливі;
- Відмінно відчувають настрій та емоційний стан власника;
- Відрізняються розвиненим інтелектом, легко вчаться відкривати прості засувки, дверцята;
- Люблять активні ігри та іграшки, досліджують навколишній світ;
- Добре ставляться до всіх членів сім'ї, люблять ласку і відгукуються на неї.
Зміст: Опис ∣ Походження ∣ Характер ∣ Здоров'я ∣ Харчування ∣ Догляд ∣ Фото ∣
Опис породи кішки Карельський Бобтейл
Карельський Бобтейл - не виведена порода; аборигенні (що існували в дикій природі) напів-довгошерсті кішки здавна проживали в районі Карельського перешийка. У поле зору фелінологів вони потрапили в 1990-х роках. Ген "короткохвостості" у них рецесивний (на відміну від гена іншого виду короткохвостих котів, курильського) і виник зовсім іншим шляхом.
Назва походить від кумедного хвоста у формі короткого, вкритого довгою шерстю, "помпона", довжиною від 4 до 10 см. Саме цю деталь найчастіше підкреслюють зроблені з представниками породи Карельський Бобтейл фото. А виживання породи багато в чому пояснюється віруваннями місцевих жителів у те, що кішка з коротким хвостом приносить щастя.
Стандарт породи вперше було зареєстровано в СРСР, у неіснуючій сьогодні Федерації СФФ, 1987 року, а у Федерації WCF його було підтверджено 1994 року, після першого представлення на міжнародній виставці 1993 року. Особливості:
- Тварина не велика, вагою 4-5 кг, з компактним корпусом (водночас у стандарті породи Карельський Бобтейл кішка може важити всього 2 кг);
- Лапи не довгі, компактні, сильні, з овальними ступнями. Задні лапи довші, ніж передні.
- Голова вузька, без виступаючих щічок, у формі рівнобедреного трикутника;
- Лоб плоский;
- Підборіддя сильне, хоча й вузьке;
- Очі овальної форми, не надто великі, поставлені трохи косо, всіх відтінків жовтого або зеленого;
- Вуха середньої величини, прямі, поставлені високо;
- За видом шерсті виділяють два підтипи: довго- і короткошерста;
- У довгошерстих шерсть блискуча, тверда, підшерсток багатий, м'який і щільний, красивий "комір", "штанці", можливі пензлики на вухах;
- У короткошерстих підшерсток м'який і розвинений, коротке покривне волосся міцне і блискуче. Згідно з правилами, схрещування довгошерстих і короткошерстих підвидів дозволяється.
- Забарвлення допускаються майже будь-які.
Походження породи Карельський Бобтейл
Генетична експертиза показала, що порода повністю самобутня, ген короткого хвоста виник еволюційним шляхом, без втручання селекціонерів. Предком її представників була дика норвезька кішка. Що підтверджується тим, що Карельський Бобтейл, як і його далекий предок з Норвегії, любить плавати.
Сформувалася порода ще за часів, коли ця територія належала Київській Русі. І хоча вона аборигенна для даної місцевості, але все ж досить рідкісна. І якби не повір'я, що короткохвості кішки приносять щастя, то вони взагалі могли б не дожити до нашого часу.
Який характер у кішки Карельський Бобтейл
Тварини мають довгу історію, вони добрі й ласкаві. Вона запросто знаходять спільну мову з власником і домочадцями, прагнуть всіляко підтримати "свою" людину. За надто енергійно проведеного дня, кішки уві сні можуть махати лапами, ніби біжать. Якщо це повторюється часто, запитайте у ветеринара, чому кішки смикаються уві сні: пов'язано це зі сновидіннями чи це судоми, викликані захворюванням.
Що слід знати про здоров'я Карельського Бобтейла
На сьогодні кількість особин, зареєстрованих в організаціях феліністів, занадто мала, щоб робити статистично значущі висновки щодо впливу мутації на їхнє здоров'я. Однак загалом помічено, що природна мутація не породжує серйозних змін в інших органах і не впливає на здоров'я.
А що щодо здоров'я в плані спадкових проблем? Не помічено характерних захворювань, до яких схильні багато порід, штучно виведені селекціонерами. Але необхідно регулярно приносити тварину на огляд до ветеринара і робити всі необхідні щеплення. Орієнтовна тривалість життя - 15-18 років.
Харчування кішок породи Карельський Бобтейл
Тварина невибаглива в їжі, але не рекомендується підгодовувати її їжею зі свого столу. Особливо обережними потрібно бути з жирними, солоними, гострими продуктами. Корм для тварин такої породи не повинен бути занадто м'яким, містити хрящі та нетрубчасті кістки. А ще варто розібратися і з'ясувати, чому кішка пускає слину - від задоволення, через карієс чи причиною цьому стала хвороба. Також уточніть у лікаря, чи можуть кішки гикати, і чому це відбувається
Догляд за кішками породи Карельський Бобтейл
Досить довга шерсть представників породи Карельський Бобтейл довгошерстий потребує регулярного щоденного розчісування. Вони не бояться купатися, але робити це рекомендується раз на 2-3 місяці. Якщо тварини утримуються в будинку і не сточують кігті на деревах, то кігтики рекомендується підрізати раз на 10-14 днів. Раз на тиждень потрібно чистити вушка і щодня очищати від відкладень очі. Чистити зуби тварині рекомендується до 3 разів на тиждень.
Кому підходить порода Карельський Бобтейл?
Оптимальна для великих сімей. У природі ці тварини живуть великими зграями, в яких дотримується ієрархія. Так що вони легко приймають правила, встановлені "ватажком зграї". Швидко адаптуються до будь-якої обстановки, добре почуваються і в квартирі, і в приватному будинку. Виразна зовнішність і добрий, поступливий характер роблять їх прекрасним компаньйоном для самотньої людини. А іноді варто подумати, чи не потрібно завести ще одного улюбленця: дізнайтеся думку фахівця, чому варто завести одразу двох кішок.
Що ще важливо знати про породу кішок Карельський Бобтейл
Які забарвлення можуть мати Карельські Бобтейли
Згідно з правилами, допускаються найрізноманітніші забарвлення, крім колор-поїнт і абіссінського. Також не характерний для них коричневий, шоколадний, ліловий і фавн.
Як ці кішки ставляться до сторонніх
Незнайомих людей сприймають доброзичливо і спокійно, але можуть не дозволяти себе гладити і брати на руки. Їм потрібен час, щоб звикнути, особливо якщо нові люди в будинку бувають рідко.
Чи правда, що Карельський Бобтейл майже не мітить територію?
Ці кішки в дикому середовищі живуть не поодинці, а прайдами, що розвинуло здатність уживатися з родичами. Тому вони практично не мітять свою особисту територію, на відміну від представників інших порід.
