Коти хворіють мовчки. На відміну від людини, кіт не поскаржиться на біль, тому власник часто помічає проблему тоді, коли хвороба вже зайшла далеко. Ця стаття - оглядова карта найпоширеніших захворювань котів: за якими ознаками їх можна запідозрити і коли треба поспішати до клініки. Це довідковий матеріал для орієнтування, а не інструкція з лікування. Поставити діагноз і призначити терапію може лише ветеринар після огляду й аналізів.
Важливо. Не давайте котові людські ліки та не підбирайте дозування самостійно - багато препаратів, безпечних для людини (парацетамол, ібупрофен та інші), для котів смертельно отруйні. Будь-яке лікування, дози й схеми визначає тільки лікар.
Інфекційні (вірусні) хвороби
Найнебезпечніша група, особливо для кошенят і невакцинованих тварин. Саме від цих інфекцій захищає щеплення.
Панлейкопенія (котяча чума). Тяжка вірусна хвороба з високою смертністю в кошенят. Ознаки: різка відмова від їжі, багаторазова блювота, водянистий пронос (нерідко з кров'ю), висока температура, швидке зневоднення й апатія. Стан погіршується за години, тому зволікати не можна.
Каліцивіроз. Одна з причин «котячої застуди». Характерні виразки на язиці й у роті, посилене слиновиділення, чхання, виділення з носа й очей, кульгавість через біль у суглобах, млявість.
Ринотрахеїт (герпесвірус). Уражає верхні дихальні шляхи й очі: чхання, кон'юнктивіт, сльозотеча, виділення з носа, гарячка. У кошенят може давати тяжкі ускладнення на очі.
Ці три інфекції легко сплутати між собою вдома, а лікують їх по-різному. Точно розрізнити їх допоможе лише лікар.
Сечовидільна система: МКХ і FLUTD
Захворювання нижніх сечовивідних шляхів (FLUTD), у тому числі сечокам'яна хвороба, - дуже поширена проблема, особливо в котів-самців і тварин із зайвою вагою. Тривожні ознаки: кіт часто ходить у лоток, тужиться, мяукає від болю, у сечі помітна кров, тварина вилизує живіт, сеча виділяється краплями або не виділяється зовсім.
Це може бути невідкладний стан. Якщо кіт (особливо самець) не може помочитися - це загроза життю, рахунок іде на години. Негайно до клініки.
Нирки: хронічна ниркова недостатність
ХНН - одна з найчастіших хвороб котів літнього віку. Розвивається повільно, тому ранні ознаки легко пропустити: тварина більше п'є і більше мочиться, худне, гіршає апетит, шерсть стає тьмяною, зʼявляються млявість і періодична блювота. Раннє виявлення через аналізи крові й сечі допомагає надовго підтримати якість життя, тому котів після 7 років варто регулярно показувати лікарю.
Цукровий діабет
Частіше буває в котів із надмірною вагою й малорухливих. Насторожити мають: сильна спрага, часте сечовипускання, підвищений апетит на тлі втрати ваги, млявість. Діабет діагностують за аналізами; терапію й контроль призначає лише ветеринар, і самостійне «лікування» тут особливо небезпечне.
Серце: кардіоміопатія
Хвороби серця в котів довго тривають непомітно, а перші прояви бувають раптовими. Насторожити мають: утруднене або часте дихання, задишка після невеликого навантаження, млявість і швидка втома, епізоди слабкості чи непритомності, раптова кульгавість або відмова задніх лап (ознака тромбоемболії). За таких симптомів кота потрібно якнайшвидше показати лікарю - серцеві стани діагностують за допомогою УЗД серця й інших досліджень.
Стоматологічні проблеми
Хвороби зубів і ясен зустрічаються в котів дуже часто й завдають прихованого болю. Ознаки: неприємний запах з рота, слинотеча, кіт їсть обережно або перекошено, кидає їжу, тре морду лапою, червоні або кровоточиві ясна, зубний камінь. Запущені проблеми з ротом впливають на весь організм, тому огляд пащі має входити в планові візити.
Паразити
Гельмінти (глисти). Можливі схуднення при доброму апетиті, тьмяна шерсть, здутий живіт (особливо в кошенят), блювота, пронос, іноді видимі паразити в калі. Заразитися можуть навіть домашні коти.
Бліхи. Свербіж, розчухи, кіт часто вилизується й вигризає шерсть, залисини, дрібні чорні крапки (продукти життєдіяльності бліх) на шкірі. Бліхи ще й переносять глистів.
Кліщі, зокрема вушний кліщ. При ураженні вух - трясіння головою, розчухи біля вух, темні виділення й багато сірки, запалення. Іксодових кліщів можна знайти на шкірі після прогулянок.
Схеми обробки від паразитів і конкретні препарати підбирає лікар за віком і вагою тварини. Загальне безпечне правило - регулярна планова профілактика.
Загальні тривожні симптоми
Незалежно від хвороби, є ознаки, за яких потрібно показати кота лікарю якнайшвидше:
- відмова від їжі понад добу або від води;
- утруднене, часте або відкрите ротом дихання;
- неможливість помочитися, кров у сечі;
- багаторазова блювота чи пронос, особливо з кров'ю;
- різка втрата ваги, сильна млявість, ховання;
- судоми, порушення координації, непритомність;
- висока або, навпаки, знижена температура тіла.
Профілактика
Більшість тяжких хвороб легше попередити, ніж лікувати. Базовий набір турботи про здоровʼя: своєчасна вакцинація за графіком лікаря, регулярна обробка від паразитів, збалансоване харчування й контроль ваги, чиста вода й доступ до лотка, а також планові профілактичні огляди - раз на рік для дорослих котів і двічі на рік для тварин старших за 7 років. Такі візити допомагають виявити хворобу на ранній стадії, коли лікування найефективніше.
Докладніше про окремі стани читайте в матеріалах про симптоми авітамінозу в котів та про те, чому коти кульгають. Більше порад зі здоровʼя - у розділі Здоровʼя котів.
Часті питання
Як зрозуміти, що кота пора вести до ветеринара? Будь-яка помітна зміна поведінки, апетиту, ваги, дихання чи туалету - привід звернутися до клініки. Коти добре приховують біль, тож краще перестрахуватися.
Чи можна лікувати кота людськими ліками? Ні. Багато людських препаратів для котів токсичні навіть у малих дозах. Ліки, дози й схему призначає лише ветеринар.
Чи хворіють суто домашні коти, які не виходять на вулицю? Так. Вірусні інфекції можна принести на взутті й одязі, а паразити, МКХ, хвороби нирок, зубів і діабет від виходу надвір не залежать.
Чи потрібна вакцинація, якщо кіт не гуляє? Так. Щеплення захищає від найнебезпечніших інфекцій, збудники яких потрапляють у дім і без прогулянок. Графік складає лікар.
Матеріал має ознайомлювальний характер і не замінює консультацію ветеринара. За будь-яких тривожних ознак звертайтеся до лікаря.
