Не дивлячись на те, що ходять міфи, ніби розміри павука досягають половини зростання дорослої людини, це не так. Їх вважають гігантськими, хоча у розмірах вони виростають до 15 см. Павук верблюд став інтернет сенсацією під час військових дій в Іраку, саме тоді мережею почали розповзатися чутки про кровожерливість їхнього характеру. І фотографії подавалися в такому ракурсі, що створювалося враження того, що вони справді мають розмір у половину зростання дорослої людини.
Протягом багатьох років чутки на Близькому Сході представили павука верблюда великим, ненаситним хижаком. Насправді вони не їдять животи верблюдів, не кусають сплячих солдатів, не такі великі, але все ж таки залишаються дивовижним хижаком дикої природи. Помилкове тлумачення починається з того, що павук верблюд насправді зовсім не павук, тобто він належить до класу павукоподібних, але є solifugae. Тіло їх складається з живота та головогруди з великими хеліцерами, що використовуються також для стрекотання. Павуків верблюдів також називають скорпіонами вітру та єгипетським гігантом. З фотографіями та розмірами ми вже розібралися, тепер торкнемося теми їх швидкості. У порівнянні з іншими павукоподібними, вони дуже швидкі. Але швидкі вони й в порівнянні з людьми, тому що павук верблюд може розвинути швидкість до 16 км/год, нехай й на невеликі дистанції. Для порівняння, швидкість спринтера на короткі дистанції до 45 км/год, на довгі та середні, до 17 км/год. Тобто якщо ви не професійний спортсмен, павук вас легко наздожене. Укус цього павука для людини не смертельний, хоча й дуже болючий через те, що рани, що наносяться, найчастіше рвані, через що великий шанс попадання інфекції. Ці мешканці пустелі мають щелепи, які за розміром можуть становити третину довжини їхнього тіла. Це дозволяє їм схопити свою жертву й крутити її, ніби розрізаючи. Як й інші павуки, вони також впорскують у тіло жертви травні соки.