Зовнішній вигляд зеленоокої жаби адаптувався з часом, щоб поєднуватися із замшелими лісами Квінсленду, Австралії. Забарвлення деревної жаби залежить від їх конкретного довкілля, але, як правило, вони мають коричнево-зелене тіло з рудими плямами, які відповідають покритим лишайником скелям, що знаходяться в межах струмків та інших потоків води, біля яких й живуть жаби.
Цей вид отримав свою назву не за зелені очі, а через діамантову зелену лінію, яка часто прикрашає їх чоло в районі брів. Вони також відрізняються низкою шкірних клаптів уздовж передніх й задніх лап, загальний вигляд яких нагадує зазубрений ніж.
Деревна жаба м'ясоїдна тварина. Самки зеленоокої деревної жаби значно перевершують самців за розміром й можуть рости до 7 сантиметрів. Самці ж, які видають тихий звук на зразок тук-тук-тук для залучення самки на спарювання, досягають максимального розміру 5 сантиметрів.
Цих жаб удосталь можна зустріти у важкодоступних вологих тропіках на північному сході штату Квінсленд, недалеко від Великого Бар'єрного Рифа. Переважна більшість живе у нижчих висотах регіону, і з невідомих причин повністю зникли з вищих місцевостей. У минулому їхня популяція різко скоротилася, можливо, це пов'язано з якимось грибком або вірусом.
До речі, у західних штатах США було зафіксовано велику кількість паразитів жаб, які призводили до їх потворності. На даний момент їх кількість відновилася і їм не загрожує небезпека зникнення, чого не можна сказати про рідкісних тварин Китаю. Цікаво те, що раніше зеленоока дерев'яна жаба називалася serratta. Ця назва точніше описувала зубчасту шкіру по краях лап.
