Назва «жаба-диявол» плутає одразу дві дуже різні істоти. Beelzebufo ampinga - це вимерла гігантська жаба крейдяного періоду, яка жила на Мадагаскарі близько 70 мільйонів років тому. А та «жаба-диявол», яку сьогодні тримають удома і називають ще pacman frog, - це зовсім інша тварина, представник роду рогаток (Ceratophrys) із Південної Америки. У цій статті ми розберемо обидві, але головну увагу приділимо саме домашній рогатці, адже завести Beelzebufo вам, на жаль, уже не вдасться.
Beelzebufo ampinga проти домашньої рогатки: у чому різниця
Beelzebufo ampinga - одна з найбільших жаб, які будь-коли існували. Її описали вчені у 2008 році за скам'янілими рештками з пізнього крейдяного періоду. Оцінки розмірів різняться: довжина тіла (без лап) складала приблизно від 23 до 40 см, а маса за різними реконструкціями сягала кількох кілограмів. Назва складається з двох частин: Beelzebub (з арамейської та грецької - «диявол») і латинського bufo («жаба»), а слово ampinga означає «броньований» і вказує на кістяний щит, що прикривав череп. Жила ця жаба на суші, полювала із засідки й, судячи з потужних щелеп, могла ковтати ящірок, дрібних хребетних і навіть новонароджених динозаврів.
Сучасна ж «жаба-диявол» - це рогатка роду Ceratophrys. Вона теж хижа й ненажерлива, теж має величезний рот, але важить не кілограми, а десятки чи сотні грамів і чудово почувається у звичайному тераріумі. Саме про неї далі й піде мова.
Зовнішній вигляд
Рогатку легко впізнати за майже круглим, приплюснутим тілом, яке справді нагадує невеликий м'яч. Основну частину голови займає гігантський рот - жаба буквально складається з рота й апетиту. Над очима є характерні шкірні вирости, схожі на маленькі роги, за які рід і отримав назву «рогатка» (Ceratophrys перекладається як «рогата брова»).
Забарвлення дуже різноманітне: зелене, буре, жовтувате, з плямами й розводами, які маскують жабу серед листя та ґрунту. Самки помітно більші за самців і виростають приблизно до 12-16 см, самці дрібніші. Тіло щільне, лапи короткі, тож бігати або далеко стрибати рогатка не любить - вона радше сидить і чекає.
Види рогаток
У природі рід Ceratophrys налічує близько восьми видів, але в домашніх колекціях найчастіше зустрічаються три:
- Ceratophrys ornata (рогатка оздоблена, аргентинська) - класична «pacman frog» з яскравим зеленим малюнком;
- Ceratophrys cranwelli (рогатка Кранвелла) - найпоширеніша в неволі, невибаглива, має багато селекційних кольорових форм, зокрема популярну лимонно-жовту «albino»;
- Ceratophrys cornuta (рогатка рогата, амазонська) - з найдовшими «рогами» над очима, вимогливіша до умов.
Для новачка найкращий вибір - рогатка Кранвелла: вона легко адаптується й пробачає дрібні помилки в догляді.
Утримання в тераріумі
Рогатці не потрібен великий простір. Оскільки вона майже не рухається, дорослій особині вистачає горизонтального акватераріуму від 30х30 см. Головне - правильний субстрат і волога.
На дно кладуть шар вологого субстрату, у якому жаба любить закопуватися: підходить кокосова стружка, неароматизований верховий торф або спеціальний ґрунт для амфібій завтовшки 5-8 см. Субстрат має бути вологим, але не мокрим, щоб рогатка могла зарити тіло, залишивши на поверхні лише очі й ніздрі. Обов'язково поставте невелику мілку купіль з чистою водою: жаба не плаває, а сидить у ній, вбираючи вологу шкірою.
Комфортна температура - приблизно 24-28 градусів удень, вологість висока, близько 60-80%. Опалення краще робити знизу або збоку через терморегулятор, уникаючи сильного нагріву. Яскраве освітлення рогатці не потрібне, достатньо помірного денного світла. Воду для купелі й зволоження беруть відстояну або фільтровану, без хлору. Тераріум прибирають регулярно, бо ненажерлива жаба залишає багато відходів.
Годування
Рогатка їсть практично все, що ворушиться й уміщується їй у рот. Основа раціону - комахи та безхребетні: цвіркуни, таргани, дощові черв'яки, зофобас. Дорослим особинам зрідка можна давати дрібну рибу або новонароджених мишенят, але не робіть цього часто: рогатки схильні до ожиріння й переїдання, адже почуття міри в них немає.
Молодь годують майже щодня, дорослих - раз на 3-5 днів. Корм корисно періодично обкачувати в порошку з кальцієм і вітамінами, щоб уникнути проблем зі скелетом. Ніколи не пропонуйте жабі здобич, більшу за відстань між її очима, і будьте обережні з руками під час годівлі - про це нижче.
Характер
Рогатка - тварина-одинак з дуже поганим норовом до сусідів. Двох жаб не можна тримати разом: більша спокійно спробує проковтнути меншу, тож канібалізм тут звична річ. Це не та жаба, яку беруть на руки для спілкування: вона легко кусається й хапає все, що з'являється поруч, зокрема пальці. Укус великої рогатки відчутний, хоча й не небезпечний. Брати її варто лише за потреби, обережно й краще у вологих руках або сачком.
Попри буркотливість, спостерігати за рогаткою цікаво: вона годинами сидить нерухомо, а потім блискавично атакує здобич. Це спокійний у догляді, але геть неконтактний улюбленець.
Тривалість життя
За правильного догляду рогатка живе в неволі в середньому 6-10 років, а окремі особини доживають і до 12-15 років. Найчастіші причини передчасної загибелі - ожиріння через перегодовування, брудний субстрат і бактеріальні інфекції шкіри. Якщо ви помітили, що жаба відмовляється від їжі, змінила забарвлення чи поведінку, краще звернутися до ветеринара-герпетолога.
Якщо вам цікаві інші незвичні мешканці тераріуму, загляньте до нашого розділу про амфібій та рептилій - там багато видових статей, зокрема про середземноморську черепаху.
Часті питання
Чи можна купити справжню Beelzebufo ampinga? Ні. Beelzebufo ampinga вимерла десятки мільйонів років тому, і побачити її можна лише у вигляді скам'янілостей. Удома тримають рогаток роду Ceratophrys, яких і називають «жабою-дияволом».
Рогатка отруйна? Ні, отрути в неї немає, і для людини вона не небезпечна. Але вона боляче кусається, тож брати її голими руками не варто. Після контакту зі шкірою будь-якої амфібії мийте руки.
Чи можна тримати двох рогаток разом? Ні. Це одинаки-канібали, і сильніша жаба може проковтнути слабшу. Кожна особина живе окремо.
Скільки живе домашня рогатка? У середньому 6-10 років, за гарного догляду - до 12-15. Головне - не перегодовувати й тримати субстрат чистим.
