Плямиста саламандра (Ambystoma maculatum) - це хвостата амфібія родини амбістомових, яку часто плутають з європейською вогняною саламандрою. Насправді це два різні види. Наша героїня, яку ще називають плямистою амбістомою, живе у Північній Америці та належить до так званих кротових саламандр. А вогняна саламандра (Salamandra salamandra) поширена в Європі й до цього виду стосунку не має. Через яскраве чорно-жовте вбрання їх легко переплутати, тому спершу розберемося, хто є хто, а вже потім поговоримо про утримання вдома.
Хто така плямиста саламандра
Правильна назва виду - плямиста амбістома, латиною Ambystoma maculatum. Це не вогняна саламандра, попри схоже забарвлення. Мешкає вона у листяних та мішаних лісах сходу Північної Америки, від південної Канади до центральних і східних штатів США. Тварина тримається вологих ділянок неподалік водойм, ховається під камінням, поваленими стовбурами та в чужих норах. Побачити її в природі непросто, бо майже все життя вона проводить у сховку й виходить назовні переважно вночі. Належність саме до амбістомових, а не до справжніх саламандр, важлива й для розуміння того, як за нею доглядати вдома.
Зовнішній вигляд і розміри
Доросла плямиста саламандра сягає завдовжки приблизно 15-25 сантиметрів разом із хвостом. Тіло щільне, темного синювато-чорного або майже чорного кольору, а вздовж спини й хвоста тягнуться два неправильні ряди округлих жовтих чи помаранчевих плям - від голови до кінчика хвоста. Саме через них вид і дістав свою назву. Лапи короткі й міцні, шкіра волога та гладенька. Забарвлення й розташування плям у кожної особини трохи різняться, тож двох однакових саламандр майже не буває. За сприятливих умов ці амфібії живуть довго, у середньому близько 20 років, а іноді й більше.
Спосіб життя у природі
Плямиста амбістома веде прихований, нічний спосіб життя. Удень вона ховається у вологому лісовому підстилі, під колодами й камінням, і виходить на поверхню переважно після дощу. Навесні саламандри масово мігрують до тимчасових лісових водойм, де відбувається розмноження, і відкладають ікру у воду неподалік ставків та калюж. З ікри виходять личинки із зовнішніми зябрами, які розвиваються у воді, а після перетворення виходять на сушу вже маленькими саламандрами. Цікаво, що дорослі особини роками повертаються на ті самі місця розмноження. Цей вид дуже чутливий до стану довкілля: підвищена кислотність води, забруднення й втрата місць проживання швидко позначаються на чисельності популяцій, тому в природі саламандр краще не турбувати.
Отруйність шкірного секрету
Як і багато інших саламандр, плямиста амбістома захищається за допомогою шкірних залоз. У ділянці спини й хвоста вони виділяють густий молочно-білий секрет з неприємним смаком, який відлякує хижаків. Для людини цей секрет не смертельний, але він може подразнювати шкіру та слизові оболонки. Тому після будь-якого контакту з твариною ретельно мийте руки, не тріть очі й не торкайтеся рота, тримайте саламандру подалі від маленьких дітей та інших домашніх улюбленців. Шкіра амфібій дуже проникна, тож брати їх у руки варто якомога рідше - через долоні вона легко вбирає залишки мила, крему чи побутової хімії. Якщо після контакту з'явилося сильне подразнення чи алергічна реакція, зверніться до лікаря.
Утримання в акватераріумі
Для утримання підійде горизонтальний акватераріум з надійною кришкою, адже саламандри вміють вибиратися з незакритих ємностей. На дно кладуть вологий субстрат - кокосове волокно або суміш ґрунту з мохом, зверху додають сфагнум, кору й укриття, під якими тварина ховатиметься вдень. Обов'язково потрібна невелика купіль з чистою відстояною водою без хлору. Плямиста саламандра любить прохолоду: комфортна температура приблизно 15-20 градусів, а тривале тепло понад 22-24 градуси для неї небезпечне. Тримайте акватераріум подалі від прямого сонця й батарей, підтримуйте високу вологість і чистоту, регулярно прибирайте залишки корму та вчасно міняйте воду. Яскраве освітлення їй не потрібне, достатньо м'якого розсіяного світла.
Чим годувати
У неволі раціон плямистої амбістоми складають з живих безхребетних: дощові черв'яки, цвіркуни, слимаки, дрібні таргани та інші комахи. Дорослих особин годують приблизно два-три рази на тиждень, молодь - частіше. Час від часу корм можна присипати спеціальними вітамінно-мінеральними добавками для амфібій. Не перегодовуйте тварину, адже малорухливі саламандри схильні до ожиріння. Корм пропонуйте ввечері, коли саламандра активна, і прибирайте недоїдені рештки, щоб субстрат не псувався. Живий корм бажано перед годівлею самого підгодувати якісною їжею, щоб він був поживнішим, а свіжу чисту воду в купелі тримайте завжди доступною.
Чи підходить новачкам
Плямиста саламандра - тварина радше для спостереження, ніж для рук. Вона невибаглива в їжі, але вимоглива до прохолоди, вологості й чистоти, а ще довго живе, тож це рішення на багато років. Перед покупкою переконайтеся, що зможете стабільно тримати потрібну температуру навіть улітку. Більше про близькі види читайте у нашому розділі види амфібій, зокрема про споріднену тигрову саламандру. Загальні матеріали про цих тварин зібрані у рубриці амфібії.
Часті питання
Плямиста саламандра отруйна? Її шкірний секрет токсичний і має відлякувати хижаків, але для людини він не смертельний. Головне - мити руки після контакту, не торкатися очей і рота, а за появи подразнення звернутися до лікаря.
Це вогняна саламандра? Ні. Плямиста амбістома (Ambystoma maculatum) і вогняна саламандра (Salamandra salamandra) - різні види з різних частин світу, схожі лише яскравим забарвленням.
Скільки живе плямиста саламандра? За належного догляду ці амфібії живуть у середньому близько 20 років, що досить багато для тварини такого розміру.
Чи можна брати її в руки? Небажано й лише зрідка, вологими чистими руками, бо шкіра амфібії дуже чутлива й проникна. Після цього обов'язково вимийте руки з милом.
