Розведення павуків-птахоїдів (Theraphosidae) - заняття для досвідчених кіперів, а не перший крок у захопленні членистоногими. Щоб отримати життєздатний кокон і виростити павучат, треба впевнено визначати стать, розуміти цикл линьок, тримати під контролем вологість і температуру та бути готовим до того, що самка може з'їсти самця або навіть власну кладку. Нижче - весь шлях від підбору пари до розсадки німф по окремих контейнерах.
Визначення статі: за линькою і будовою
Перше і головне питання - хто перед вами. Помилка зі статтю зводить нанівець усі подальші зусилля.
Найточніший спосіб - дослідити линьку (екзувій). У самок на внутрішньому боці черевця, між передньою парою легеневих мішків, помітна складка зі сперматекою - органом, де зберігається насіння. У самців такої структури немає. Розправте вологий екзувій, підсвітіть його знизу і роздивіться ділянку епігастральної борозни під лупою. Метод працює лише на дорослих або майже дорослих особинах: у зовсім маленьких павучат сперматека ще не сформована.
За зовнішньою будовою стать надійно видно вже у статевозрілих самців. Після фінальної линьки в самця з'являються бульбоподібні органи на педипальпах (ними він переносить насіння) і в багатьох видів - тібіальні гачки на передній парі ніг, якими він утримує хеліцери самки під час спарювання. Самці зазвичай стрункіші, довгоногіші й дрібніші за самок, а живуть після дозрівання лічені місяці, тоді як самки багатьох видів доживають до 10-20 років.
Підготовка й спарювання
За кілька тижнів до знайомства самку рясно годують, щоб знизити її агресію і забезпечити ресурс для майбутньої кладки. Самець має бути статевозрілим: після линьки на зрілість він плете невелику сперматичну сітку, наповнює нею бульби педипальп і лише тоді готовий до парування.
Самця обережно підсаджують у контейнер до самки, тримаючи напоготові довгий пінцет або лінійку, щоб за потреби розвести павуків. Самець постукує ногами й педипальпами, подаючи сигнал; якщо самка сприймає його, вона підіймає передню частину тіла, і самець тібіальними гачками фіксує її хеліцери та вводить насіння. Одразу після цього він мусить швидко відступити: голодна або незадоволена самка нерідко нападає і з'їдає партнера. Тому самця завжди відсаджують негайно, а іноді того самого самця по черзі підсаджують до кількох самок, доки він живий.
Кокон з яйцями
Через кілька тижнів (у різних видів від двох-трьох тижнів до кількох місяців) самка будує з павутини кокон і відкладає в нього яйця - від кількох десятків до понад тисячі, а у великих видів на кшталт Lasiodora parahybana до 2000. Самка обкручує кладку, формуючи щільну кулю, і починає її охороняти й перевертати, підтримуючи потрібну вологість власним тілом. У цей період її не турбують і не годують надто активно, щоб вона не покинула й не з'їла кокон через стрес.
Інкубація
Є два підходи. За природної інкубації кокон лишають самці: вона сама його доглядає. Це простіше, але ризиковано - недосвідчена або стривожена самка може знищити кладку. За штучної інкубації кокон через 3-4 тижні акуратно забирають і переносять в інкубатор: контейнер з м'якою підкладкою, який повільно обертають кілька разів на добу, щоб яйця не злипалися й не пліснявіли. Оптимальні умови для більшості видів - близько 26-28 °C і висока вологість повітря. Повний шлях від відкладання яєць до самостійних павучат зазвичай триває 6-10 тижнів залежно від виду й температури.
Вихід і вирощування павучат (німф)
Розвиток іде стадіями: яйце - передличинка - німфа (еонімфа) - і нарешті павученя першого віку, яке вже схоже на дорослого мініатюрою. Німфи не рухаються активно й живляться запасами жовтка, тому їх не годують. Коли павучата линяють у наступний вік, вони починають розповзатися - настає час розсаджувати їх по окремих контейнерах, бо в тісноті вони їдять одне одного.
Дрібним павученятам дають відповідний за розміром корм: безкрилих дрозофіл, новонароджених цвіркунів, шматочки більшої комахи. Стежать за легкою вологістю субстрату й вентиляцією. Через велику кількість малят вирощування перетворюється на щоденну рутину з сотнями окремих ємностей.
Складнощі й ризики
Розведення птахоїдів - це не гарантований результат. Найпоширеніші проблеми: самка не приймає самця або вбиває його без спарювання; кокон виявляється неплідним; самка з'їдає власну кладку; в інкубаторі заводиться пліснява й яйця гинуть; частина німф гине під час линьок. Додайте сюди простір і час: одна вдала кладка - це сотні павучат, кожному з яких потрібні окрема ємність, корм і догляд протягом місяців, і лише невелику частину вдається пристроїти.
Чому це не для новачків
Щоб дійти до кладки, потрібно мати вирощену дорослу самку (а це роки), статевозрілого самця того самого виду в потрібний момент, досвід точного визначення статі та вміння читати поведінку павуків. Помилки коштують життя тварин: гине самець, гине кладка, гинуть німфи. Тому за розведення радять братися лише тим, хто вже впевнено тримає й доводить до дорослого віку кількох птахоїдів.
Окремо про безпеку. Більшість поширених у неволі американських видів мають відносно слабку для здорової людини отруту, але болючий укус і подразливі волоски на черевці; азійські та африканські види (наприклад, роду Poecilotheria) отруйніші, не мають захисних волосків і поводяться агресивніше. Працюйте в рукавичках, не наближайте павука до обличчя, а при укусі із сильною реакцією, набряком чи алергією одразу зверніться до лікаря.
Часті питання
Скільки павучат виходить з одного кокона? Залежно від виду - від кількох десятків до понад тисячі. У великих видів (Lasiodora parahybana, деякі Theraphosa) буває до 2000, у дрібніших - 50-200.
Чи обов'язково самка з'їдає самця? Ні, але ризик високий, особливо якщо самка голодна. Тому самця завжди тримають напоготові до відсадження й прибирають одразу після спарювання.
Природна чи штучна інкубація краща? Природна простіша, але залежить від поведінки самки. Штучна дає контроль над вологістю й температурою і рятує кладку, якщо самка нервова, проте вимагає досвіду й обладнання.
Коли розсаджувати німф? Після линьки в наступний вік (перший вік павученят), коли вони починають активно рухатися й полювати. До цього вони сидять разом у виводковій ємності.
Більше про догляд читайте в матеріалах про утримання павука-птахоїда, корм для павуків і види павуків-птахоїдів.
