Брахіпельма Сміта (Brachypelma smithi)Брахіпельма Сміта, або мексиканський червоноколінний павук-птахоїд, - це один з найвідоміших і найулюбленіших видів серед новачків. Його легко впізнати за яскравими червоно-помаранчевими смугами на суглобах лап, спокійним характером і завидною тривалістю життя. У торгівлі цей павук довго проходив під назвою Brachypelma smithi, проте після ревізії роду більшість особин, що потрапляють до колекцій, належать до близького виду Brachypelma hamorii. Обидві назви й досі вживають як синоніми, тому в описах ви зустрінете їх поруч.

Зовнішній вигляд

Тіло дорослої самки досягає 5-7 см завдовжки, а розмах лап - близько 13-15 см. Основний тон забарвлення темний, майже чорний, а головна прикраса виду - широкі помаранчево-червоні плями на колінних суглобах (пателах). Саме за них павук і отримав назву «червоноколінний». Карапакс світлий, кремово-бежевий, з темною облямівкою. Молодь забарвлена скромніше й набуває яскравості з кожним линянням. Самці дрібніші за самок, стрункіші й після дорослішання виглядають блідішими. Усе тіло вкрите густим ворсом, який надає павукові майже оксамитового вигляду, а поєднання чорного тла й вогняних коліней робить вид легко впізнаваним серед інших птахоїдів.

Ареал проживання

Природний дім виду - тихоокеанське узбережжя Мексики, штати Наяріт, Халіско й Коліма. Це посушливі листопадні ліси та чагарникові схили з прогрітим ґрунтом. Павук веде наземний спосіб життя: ховається під корінням, камінням або в чужих норах, які пристосовує під себе. Через популярність у торгівлі та скорочення природних місць існування вид охороняється, а його вилов і вивіз з Мексики суворо обмежені.

Утримання в тераріумі

Для дорослої особини достатньо горизонтального тераріуму приблизно 30х30х30 см - простір по підлозі тут важливіший за висоту. На дно кладуть 5-8 см кокосового субстрату, у який павук може підкопуватися, і обов'язково ставлять укриття: половинку кокоса, шматок кори або керамічний грот. Комфортна температура - звичайна кімнатна, 22-27 °C, додаткове підігрівання зазвичай не потрібне. Вологість помірна, близько 60-70 %; її підтримують легким зволоженням куточка субстрату та неглибокою напувалкою зі свіжою водою. Заливати весь ґрунт не можна - постійна сирість для цього виду небезпечніша за сухість і легко призводить до появи цвілі та кліщів. Тераріум обов'язково має бути з вентиляційними отворами й щільною кришкою: попри спокій, павук може підкопуватися й пересуватися по стінках. Докладніше про облаштування будинку читайте в матеріалі догляд за павуками вдома.

Годування

Основа раціону - живі комахи відповідного розміру: цвіркуни, таргани, зофобас. Молодих павуків годують раз на 4-7 днів, дорослих - раз на 1-2 тижні. Здобич не повинна перевищувати розмір черевця павука. Недоїдених комах прибирають з тераріуму, бо цвіркун здатний травмувати павука під час линяння. Періодичні відмови від їжі - це норма: птахоїд може не їсти тижнями перед линянням і після нього. Свіжа вода в напувалці має бути завжди - це важливіше за високу вологість повітря. Молоді павучки, яким ще не ставлять напувалку, отримують вологу з крапель на стінках після легкого обприскування. Загальні принципи ми розібрали в статті про догляд за павуком-птахоїдом.

Характер і темперамент

Саме спокій зробив цей вид культовим для початківців. Брахіпельма Сміта повільна, рідко проявляє агресію й воліє втекти або струсити захисні волоски, ніж кусати. Укус для здорової людини не небезпечніший за укус бджоли, проте будь-який павук здатний захищатися, тому брати його в руки без потреби не варто. Різкі рухи, вібрації та часте турбування - головні стресові чинники, яких краще уникати. Спостерігати за таким павуком цікаво саме через його неквапливість: він методично досліджує тераріум, перетягує субстрат і облаштовує вхід до укриття, а полохливі особини можуть завмирати на місці й прикидатися непомітними.

Уртикуючі волоски

Як усі птахоїди Нового Світу, брахіпельма має уртикуючі (подразнювальні) волоски на черевці. Відчувши загрозу, павук задніми лапами струшує їх у бік кривдника. На шкірі вони викликають свербіж і почервоніння, а найнебезпечніші вони для слизових і очей. Тому після контакту з тераріумом мийте руки й не тріть обличчя. Якщо волоски потрапили в очі або з'явилася виражена алергічна реакція, зверніться до лікаря - самолікуванням тут займатися не варто.

Линяння

Линяння - природний процес оновлення хітинового покриву. Перед ним павук темнішає, відмовляється від їжі та стає малорухливим, а саму линьку проводить, перевернувшись на спину, - це нормально, лякатися й «рятувати» його не потрібно. У цей період і кілька днів після нього павука не годують і не турбують: свіжий покрив м'який і легко травмується. Саме після линяння забарвлення стає особливо яскравим.

Тривалість життя

Це один з видів-довгожителів. Самки за належного утримання живуть 20-30 років, тоді як самці значно менше - зазвичай 5-6 років, оскільки гинуть невдовзі після досягнення статевої зрілості. Купуючи такого павука, варто розуміти, що це вихованець на десятиліття.

Статус CITES

Весь рід Brachypelma внесено до Додатку II Конвенції CITES, що регулює міжнародну торгівлю дикими видами. На практиці це означає, що легальні особини походять від розведення в неволі й супроводжуються відповідними документами. Розведені павуки нічим не поступаються диким, а їх придбання не шкодить природним популяціям.

Чим відрізняється від Brachypelma auratum

Новачки часто плутають червоноколінного птахоїда з мексиканською вогненноколінною брахіпельмою (Brachypelma auratum). Головна відмінність - у малюнку на лапах. У B. smithi помаранчева пляма зосереджена на коліні й має рівний перехід у темне тло. У B. auratum на «коліні» є виразна чорна смуга поперек яскравого сегмента, а помаранчевий колір поширюється ширше по нозі. За характером і умовами утримання обидва види дуже схожі.

Часті питання

Чи отруйна брахіпельма Сміта? Отрута є, але для здорової людини слабка й не небезпечніша за укус бджоли. Ризик становить лише індивідуальна алергія, тому при вираженій реакції зверніться до лікаря.

Чи можна брати павука на руки? Технічно так, вид спокійний, але без потреби краще не турбувати: падіння з висоти для птахоїда смертельно небезпечне, а стрес шкодить обом сторонам.

Скільки живе цей павук? Самки - від 20 до 30 років, самці - близько 5-6 років.

Чи підходить вид новачкам? Так, це один з найкращих стартових видів завдяки спокійному характеру, невибагливості й довголіттю.