Летюча зміяЛетюча змія (Chrysopelea) - це рід деревних змій із родини вужеподібних (Colubridae), який мешкає у вологих лісах Південної та Південно-Східної Азії. Назва трохи вводить в оману: справжнього польоту з набором висоти, як у птахів чи кажанів, ці змії не мають. Насправді вони планерують - зістрибують з високої гілки, сплющують тіло і ковзають повітрям з дерева на дерево. Саме ця здатність зробила Chrysopelea однією з найдивовижніших змій планети і подарувала їй прізвисько «летюча».

Зовнішній вигляд

Летючі змії - стрункі й легкі рептилії з видовженим тілом і великими очима. Дрібні види, як-от Chrysopelea pelias, ледь перевищують 60 см, а найбільші представники, наприклад золотиста деревна змія Chrysopelea ornata, виростають приблизно до 1,2 метра. Тіло тонке, з чіткими кілеподібними лусочками на череві, які допомагають чіплятися за кору. Забарвлення яскраве й контрастне: зелене, чорне з жовтими або золотистими цятками, а в райської деревної змії Chrysopelea paradisi на спині часто трапляються червоні або жовтогарячі розетки. Голова трохи сплюснута, добре відмежована від шиї, з великими зіницями - типова ознака денного мисливця, який покладається на зір.

Унікальна здатність планерувати між деревами

Головна фішка роду - керований планерний спуск. Перед стрибком змія підповзає до самого краю гілки, звішує передню частину тіла і вигинає його у формі літери J. Потім вона різко відштовхується і в польоті робить головне: розсуває ребра в боки, через що кругле в перерізі тіло стає майже вдвічі ширшим і пласким, набуваючи увігнутої, схожої на літеру С форми. Така «увігнута стрічка» працює як недосконале крило: вона ловить повітря і створює підіймальну силу. Одночасно змія хвилеподібно звивається у горизонтальній площині, ніби пливе, і цими рухами стабілізує та скеровує спуск. Дослідники, які знімали політ швидкісними камерами, з'ясували, що Chrysopelea планерує краще за багатьох інших планерів і навіть здатна трохи змінювати напрямок у повітрі. За один спуск змія може подолати десятки метрів. Важливо розуміти: висоту вона не набирає, а лише сповільнює падіння й перетворює його на пологе ковзання донизу.

Ареал поширення

Рід Chrysopelea поширений на півдні та південному сході Азії. Різні види трапляються від заходу Індії та Шрі-Ланки через М'янму, Таїланд, В'єтнам і південь Китаю до Малайзії, Індонезії та Філіппін. Живуть ці змії в тропічних дощових лісах, на плантаціях і навіть у зелених зонах міст, де є високі дерева. Загалом науковці визнають п'ять видів, і більшість із них не мають охоронного статусу, тобто в природі поки що почуваються відносно спокійно.

Спосіб життя

Летючі змії - типові деревні мешканці. Вони проводять майже все життя у кронах і на стовбурах, а на землю спускаються дуже рідко. Це денні тварини: полюють і планерують вони переважно у світлі години, покладаючись на гострий зір. Планерування для них - не розвага, а спосіб швидко переміститися між деревами, зекономити сили й відірватися від хижака, не спускаючись у небезпечну зону біля землі. Живуть вони поодинці й активно досліджують гілки у пошуках здобичі.

Харчування

Основу раціону летючих змій становлять дрібні деревні тварини, і насамперед - ящірки, зокрема гекони й агами. Не відмовляться вони і від жаб, дрібних птахів, кажанів та інколи дрібних гризунів. Здобич змія хапає зубами, притримує і заковтує; великих зусиль для цього не потрібно, адже жертви невеликі. Полюють ці змії активно, обстежуючи листя й гілки, а не чатуючи в засідці.

Отрута: чи небезпечна для людини

Chrysopelea належить до слабоотруйних змій із задньоборозенчастим (опістоглифним) типом озброєння: невеликі отруйні зуби розташовані в глибині пащі, а не спереду. Отрута ефективна проти дрібної здобичі - ящірок і жаб, - але для людини вона практично безпечна. Через розташування зубів і слабкість отрути укус людині трапляється рідко і зазвичай обмежується легким місцевим подразненням. Попри це брати диких змій голими руками не варто, а якщо після укусу будь-якої змії з'явився набряк, біль чи нездужання, треба звернутися до лікаря. Про отруйних змій, які справді небезпечні, ми окремо розповідаємо в добірці про змій.

Чи тримають удома

У домашніх тераріумах летюча змія трапляється рідко, і це складний, не для новачків, вихованець. Причин кілька: їй потрібен високий вертикальний тераріум із гілками й рослинами, стабільне тропічне тепло та вологість, а головне - спеціалізований раціон переважно з ящірок, який непросто забезпечити. Це активна денна змія, якій треба багато простору для лазіння. Такі умови ближчі до колекційного, професійного утримання, тож новачкам радше підійдуть невибагливі види на кшталт тих, про яких ми пишемо в матеріалі про бразильського капюшонного вужа. Загальні поради з догляду за зміями шукайте в розділі про змій.

Цікаві факти

Летючі змії - кращі планери, ніж білки-летяги, хоча в тих є справжня шкіряста перетинка, а у змій «крила» немає взагалі. Науковці досі точно не знають, чому саме ці змії опанували планерування, але припускають, що так їм легше тікати від хижаків і швидше пересуватися лісом. Найдрібніший вид роду - Chrysopelea pelias, а найпоширеніший у неволі й у природі - золотиста деревна змія Chrysopelea ornata. Цікаво, що під час планерування змія тримає хвіст піднятим і безперервно ним керує, використовуючи його як стерно. А ще ці рептилії добре лазять по вертикальних стовбурах і навіть по стінах будівель, чіпляючись за найдрібніші нерівності черевними лусочками. Саме тому в тропічних селах їх іноді помічають на дахах і парканах, куди вони перебираються з сусідніх дерев.

Часті питання

Чи справді летюча змія літає? Ні, вона не літає, а планерує. Змія не набирає висоту, а лише сповільнює падіння, сплющуючи тіло, і ковзає з вищої гілки на нижчу.

Летюча змія небезпечна для людини? Практично ні. Її отрута слабка й розрахована на дрібну здобич, а отруйні зуби сховані в глибині пащі, тому для людини вона майже безпечна. Та після будь-якого укусу змії краще проконсультуватися з лікарем.

Скільки може пролетіти летюча змія? За один планерний спуск вона здатна подолати десятки метрів, ковзаючи з дерева на дерево під пологим кутом.

Чи можна тримати летючу змію вдома? Технічно так, але це складний вид для досвідчених тераріумістів через потребу у високому тераріумі, тропічному мікрокліматі та раціоні з ящірок.