Опис Lasius niger
Батьківщина Лазіус нігер дуже велика. Вона включає всю Європу й простягається до центральної Монголії. Іспанія, Австрія, Польща, Білорусь, Україна, Росія, Грузія, Казахстан, Узбекистан й т.д., всі ці країни є рідним будинком для мурашок Lasius niger, завдяки цьому купити їх не становить жодних проблем. Якщо ви коли-небудь бачили маленьких чорних мурах у себе в саду, біля ослонів, на автобусних зупинках, на рослинах, де пасеться попелиця, й взагалі десь, то швидше за все це були мурашки цього виду. Вони чудово пристосовуються до нових умов, дуже невибагливі. Ці мурашки здатні виживати й в спеку й в холод, переносячи під землею люті Сибірські морози, а селяться вони взагалі скрізь, починаючи з підземних ходів та пухких дерев, закінчуючи дірками в цеглині або в шифері. Сім'ї цього виду, незважаючи на моногінний уклад, дуже численні й легко можуть досягати до 50 тисяч особин. Перед лялькуванням, личинки плетуть собі щільний кокон, а щоб їм було легше, дорослі сестри допомагають їм у цій нелегкій справі, загортаючи їх у пил, землю, субстрат тощо.
Розміри та забарвлення Lasius niger
Лазіуси належать до невеликих видів мурах. Поліморфізм у них не яскраво виражений, тому всередині сім'ї ви не зустрінете нікого, крім робітників, розмір яких не перевищує 5 мм, й матки в 8-9 мм. Своїми розмірами вони не зможуть нікого здивувати, але підкоряють зовсім іншим, але про це пізніше. Забарвлення ж у цих мурашок варіюється від темно-коричневого до чорного. Якщо подивитися на макро фото, то можна побачити, що тільце вкрите безліччю дрібних темних волосків.
Організація колонії Lasius niger
Мурашки Lasius niger, як правило, моногенні. Якщо в колонії з'являється друга матка, то їй варто якнайшвидше відступати, інакше їй доведеться несолодко. Але буває й таке, що в одному гнізді вільно уживаються одразу три матки. Після запліднення, яке проходить, приблизно, з середини червня, до середини серпня (залежить від регіону), свіжоспечена матка скидає крила й починає шукати собі затишне місце, в якому й закладе нову колонію, відклавши перші яйця, а через 3-4 місяці у неї з'являться перші помічники, які шукатимуть їжу (адже з моменту відходу з батьківського гнізда й до перших робітників вона нічого не їсть), й допомагатимуть доглядати розплід. Коли сімейство підросте, то можна буде побачити певний поділ обов'язків. Хтось буде поруч із маткою й доглядатиме за поколінням, що підростає, а хтось займатиметься фуражем та охороною гнізда.
Особливості виду Lasius niger
Нігери дуже мирні та спокійні малюки, які не кидаються на амбразуру. Іноді вони дуже боягузливі та лякаються від найменшого шарудіння, особливо, поки колонія не зміцніє. Але коли колонія підросте, то спостерігати за ними стає все цікавіше та цікавіше. Це дуже спритні мурахи, які знають собі ціну, що спонукає їх до дуже злагодженої командної роботи. Вони роблять невеликими групками (по 3-5 особин) абсолютно все. Що найцікавіше - у групі завжди є найстарша та наймолодша мураха, яка переймає досвід своїх родичів, адже рідні сестри дурниць не порадять.
Рекомендації щодо догляду Lasius niger
Прості як сокира. Саме це й спадає на думку, коли мова заходить про те, як доглядати за Лазіус нігер. Річ у тому, що внаслідок своєї невибагливості вони чудово підходять новачкам. Якщо ви вирішите завести свою першу колонію й оберете цих мурах, то запевняю, ви не помилитеся. Навіть Messor structor вимагають до себе більшої уваги, ніж ці милахи. Є невеликий виняток із цього моря приємностей – зимівля. На жаль, час від часу, а саме раз на півтора-два роки їм необхідно проводити зимівлю, якщо бажаєте швидкого розвитку колонії, оскільки холод працює на мурах як якесь перезавантаження, після якого вони знову почуватимуться чудовим чином. Зимуються вони дуже просто, досить виставити формикарій в холодильник, або восени-взимку на балкон, та протримати їх у стані зниженого температурного режиму +8-13 градусів близько півтора-двох місяців. Селити їх можна без особливих проблем у будь-яких типах формикаріїв. Вологість варто підтримувати в помірному значенні: 60-70%, а найкращою температурою буде діапазон +22-26 градусів. У жодному разі не можна піддавати колонію впливу прямих сонячних променів, це пересушить формикарій, а волога швидко випарується з самих мурах й вони загинуть. Також, не варто ставити форми карій поряд з акустичними системами та на поверхні з частою вібрацією (комп'ютерний стіл, наприклад). Що їдять ці мурахи? Да все! У їжі ці малюки взагалі не вибагливі та з величезним задоволенням уплітають фрукти, глюкозу, солодкий сироп, сушений гаммарус та інших пригнічених комах. Особливу роль варто приділити солодким сиропам та глюкозі, т.к. необхідні вуглеводи вони отримують саме із солодкого. Головне - стежте за якістю їжі, що подається, не давайте вашим вихованцям немиті фрукти та уникайте комах з вулиці, т.к. вони можуть бути заражені різними паразитами.