Жаби, ропухи, тритони та саламандри живуть на Землі понад 300 мільйонів років. Вони пережили динозаврів і не одне велике вимирання. Та саме зараз, за життя одного людського покоління, амфібії зникають швидше за будь-яку іншу групу хребетних. Науковці прямо говорять про кризу земноводних, і причини цієї кризи здебільшого створені людиною.
Масштаб проблеми: чому амфібії такі вразливі
За оцінками Міжнародного союзу охорони природи (МСОП, IUCN), приблизно кожен другий-третій вид амфібій перебуває під загрозою. У свіжих глобальних оцінках стан збереження близько 40% усіх видів земноводних визнано загрозливим - це найгірший показник серед усіх класів хребетних, гірший, ніж у птахів чи ссавців.
Причина такої вразливості - у самій біології цих тварин. Амфібії живуть на межі двох світів: личинки розвиваються у воді, дорослі особини - на суші. Їхня тонка, гола шкіра без луски й вовни вільно пропускає воду, гази та розчинені речовини, а ікра часто не має щільної оболонки. Усе, що потрапляє у водойму чи ґрунт, майже одразу опиняється в організмі жаби або тритона. Тому будь-яка зміна середовища б'є по земноводних першими.
Головні причини зникнення
Руйнування середовища проживання. Осушення боліт, вирубка лісів, забудова заплав і розорювання лук позбавляють амфібій місць для розмноження та зимівлі. Це найпоширеніша причина скорочення популяцій у всьому світі: тварині просто нікуди подітися, коли зникає її водойма.
Грибок хітридіомікоз. Окрему роль відіграє хвороба, спричинена грибком роду Batrachochytrium. Вид Batrachochytrium dendrobatidis (скорочено Bd) вражає жаб і ропух, а близький до нього Batrachochytrium salamandrivorans (Bsal) - саламандр і тритонів. Грибок руйнує шкіру амфібії, через яку та дихає й підтримує водно-сольовий баланс, і тварина гине. Хітридіомікоз уже призвів до спаду сотень видів на кількох континентах і вважається однією з найруйнівніших інфекцій дикої природи в історії спостережень. Поширенню грибка сприяла торгівля амфібіями та перевезення хворих тварин між країнами.
Забруднення води. Пестициди, добрива, важкі метали та побутові стоки потрапляють у водойми, де живуть личинки. Через проникну шкіру токсини накопичуються в організмі, послаблюють імунітет і роблять амфібій легкою здобиччю для інфекцій. Деякі речовини порушують розвиток пуголовків - звідси випадки деформацій, як-от зайві або недорозвинені лапи. Докладніше про це ми писали в матеріалі про паразитів жаби.
Зміна клімату. Потепління зсуває строки розмноження, пересушує тимчасові водойми ще до того, як пуголовки встигнуть перетворитися на дорослих, і робить посухи довшими. Для тварин, чиє життя прив'язане до вологи, навіть невеликі коливання температури та опадів стають критичними.
Ультрафіолет. Стоншення озонового шару підвищує рівень ультрафіолетового випромінювання (УФ-Б), яке досягає мілких водойм. Незахищена ікра й личинки чутливі до нього: УФ-промені ушкоджують ДНК зародків і посилюють дію інших стресових чинників.
Інвазивні види. Завезені людиною хижі риби, раки, американський бичок та інші прибульці поїдають ікру й пуголовків, а також приносять нові хвороби. У багатьох водоймах місцеві амфібії просто не мають захисту проти таких сусідів.
Чому амфібії - індикатори стану екосистем
Саме через проникну шкіру та подвійне життя у воді й на суші земноводних називають біоіндикаторами. Вони реагують на забруднення й зміни середовища раніше, ніж більшість інших тварин, тому масове зникнення жаб у якомусь районі - тривожний сигнал: із водою, ґрунтом чи повітрям там щось не так. По суті, амфібії працюють як живий датчик здоров'я довкілля.
Втратити цю ланку небезпечно й із суто практичного погляду. Жаби, тритони та саламандри поїдають величезну кількість комах, зокрема кровосисних і шкідників, а самі є кормом для птахів, риб, змій і ссавців. Прибрати їх із харчового ланцюга - означає порушити рівновагу, яку природа вибудовувала мільйони років.
Що робиться для збереження
Земноводні не залишилися без захисту. У світі діють програми, які працюють одразу на кількох напрямах: створення заповідних територій і штучних нерестових водойм, розведення рідкісних видів у зоопарках і спеціальних центрах із подальшим випуском у природу, а також так звані резервні популяції - невеликі групи тварин, яких утримують у безпечних умовах на випадок катастрофи в дикій природі.
Окремо вчені борються з хітридіоміком: досліджують стійкі до грибка лінії амфібій, тестують корисні бактерії шкіри, що стримують інфекцію, і запроваджують карантин та контроль за міжнародною торгівлею тваринами. Моніторинг популяцій допомагає вчасно помітити спад і втрутитися, поки вид ще можна врятувати. Приклад виду, за яким уважно стежать зоологи, - північна леопардова жаба.
Чим може допомогти людина
Порятунок амфібій - це не лише робота вчених. Кілька простих речей доступні кожному:
Не ловіть диких жаб, тритонів і саламандр і не забирайте їх додому. Якщо ви утримуєте амфібій у тераріумі, купуйте лише тварин, розведених у неволі, і ніколи не випускайте їх у природні водойми - так можна занести грибок або чужий вид. Не зливайте у водойми хімію та не залишайте сміття біля води. На власній ділянці варто зберегти невелику калюжу чи ставок без риби - це готове місце для нересту. Підтримуйте заповідники та природоохоронні ініціативи й розповідайте про проблему іншим: обізнаність теж рятує види. А перед тим як завести земноводне вдома, ознайомтеся з нашим розділом про амфібій, щоб зробити це відповідально.
Часті питання
Чому амфібії зникають швидше за інших тварин? Через тонку проникну шкіру та життя у воді й на суші вони одразу відчувають забруднення, хвороби та зміни клімату. Те, що інші тварини можуть якийсь час витримувати, для земноводних стає смертельним значно раніше.
Що таке хітридіомікоз і чи небезпечний він для людей? Це грибкова хвороба амфібій, яку спричиняють гриби роду Batrachochytrium. Для людей і свійських тварин вона безпечна, але для жаб, ропух і саламандр часто смертельна.
Чи можна врятувати вид, який майже зник? Іноді так. Розведення в неволі, резервні популяції та відновлення середовища вже допомогли повернути в природу окремі види. Але це довго й дорого, тому набагато простіше зберегти тварин, поки їх ще багато.
Як я особисто можу допомогти? Не ловіть диких амфібій, не випускайте тераріумних тварин у природу, не забруднюйте водойми, збережіть маленький ставок на ділянці й підтримуйте природоохоронні проєкти. Навіть поширення достовірної інформації вже приносить користь.
