Понад 1,5 тис. видів, тобто близько 60% всіх змій, належати до сімейства вужів (Colubridae). У них відсутні рудименти задніх кінцівок і є лише одне легке (праве). Зубів багато, і вони мають різну будову, причому у деяких видів на зубах борозенки для стікання отрути. Більшість вужів неотруйні, але деякі види мають отруйні залози або отруйну слину. Важливо про отруйні змії. Розміри вужів коливаються від 0,5 до 3,5 м. Тіло їх зверху вкрите однорідною лускою, а знизу – широкими щитками. Очі добре розвинені й в залежності від способу життя можуть мати круглу або вертикальну (у нічних видів) зіницю. Вужі населяють ліси, степи та пустелі, зустрічаються у горах, живуть у водоймах та на деревах. Вони харчуються найрізноманітнішими тваринами – від хробаків та комах до птахів та ссавців. Одні види спеціалізуються на пташиних яйцях, інші люблять лише равликів чи ящірок, треті полюють на… змій.
Для водних та деревних форм найбільш характерне яйцеживонародження. Потомство вилуплюється майже відразу після відкладання яєць. Спарювання передують шлюбні ігри, під час яких самець переслідує самку. Ці, зазвичай, неотруйні змії вміють по-своєму постояти за себе при нападі ворога.
Одні використовують гострі зуби, інші при небезпеці прикидаються мертвими, треті відлякують хижака агресивною, незвичайною поведінкою або яскравим забарвленням.
За фото вже дякую Daniel Phillips. У Росії найбільш відомі та численні звичайний (Natrix natrix) та водяний (Natrix tesselata) вужі. Звичайний відрізняється від інших змій двома добре помітними світлими плямами, розташованими з боків голови. Зустрічаються змії на берегах водойм та на заплавних луках, де полюють на жаб. Цікаво спостерігати полювання вужа. Жаба зовсім «втрачає голову» й не здатна уникнути переслідувача. Наздогнана вужем, вона видає схожий на мекання крик. Схопивши жертву, відразу починає її заковтувати. Якщо в цей момент його потривожити, він відригує видобуток й сам рятується втечею.
Жаба нерідко залишається живою та неушкодженою. На початку травня, відразу після весняного линяння, вужі приступають до спарювання. У цей час на прогріваних сонцем місцях часто можна бачити самців та самок, що обвинули один одного. Тільки через два-два з половиною місяці вуха відкладе яйця, покриті шкірястою оболонкою, в затишний притулок, де має бути волого та досить тепло (наприклад, преле листя, купи гною або гнилі пні). Через п'ять – сім тижнів вилуплюються цілком самостійні вужі.
Нерідко вужі стають домашніми тваринами поряд з іншими звичними кішками та собаками. До речі, часто запитують як бути в ситуаціях, коли улюбленець починає хворіти? Восени перед похолоданням вужі вирушають на зимівлю, заповзаючи в нори гризунів, підвали будинків та інші притулки. У сплячці змії проводять до восьми з половиною місяців на рік, не харчуючись, а використовуючи накопичені влітку запаси жиру. Температура їх тіла знижується, що сприяє економній витраті запасних поживних речовин. З першим теплом вужі виповзають із сховищ на сонце, але при похолоданні знову ховаються.
І тільки з настанням по-справжньому теплої погоди залишають свої притулки. Ворогів у цих змій багато: вони служать легкою здобиччю для деяких хижих птахів та ссавців. Особливо часто страждають кладки яєць, які руйнують щури, норки та інші звірята. При нападі вже намагається втекти, а спійманий може викинути з задньопрохідного отвору смердючу рідину зі стійким запахом. Водяний вже більше пов'язаний з водою і більш теплолюбний. Він мешкає на півдні Європи, в Середній Азії та Північній Африці, заселяючи прісні та солоні водойми. Рано-вранці водяні вужі гріються на березі, а потім вирушають у воду на полювання за дрібною рибою. Зимують вони на суші в норах гризунів та ущелинах каміння.
