Опис ![]()
Вкрай не рекомендую Monomorium pharaonis новачкам, зважаючи на їхні маленькі розміри, агресивність та інвазивність. Фараончики, вперше, були виявлені на просторах спекотного Єгипту, звідки й одержали свою незвичайну назву, однак є думка, що їхньою батьківщиною є Південно-Східна Азія. Мономоріуми вид інвазивний, при тому їх інвазивність є вкрай агресивною формою, а це означає, що вони чудово почуваються в більшості країн. Особливу перевагу вони надають теплим краям. Вони намагаються селитися поруч із людьми або в їхніх будинках, де тепліше: під підлогою, у стінах, біля обігрівачів, недалеко від печей та камінів.
Розміри та забарвлення Monomorium pharaonis
Фараоніс дуже дрібний вид, у них відсутній поліморфізм, розміри робітників не перевищують 2 мм. Матка далеко пішла за габаритами й довжина її тіла трохи більше ніж 4,5 мм. Забарвлення цих маленьких шкідників руде або буро-жовте, з темним черевцем.
Організація колонії Monomorium pharaonis
У колонії мономоріумів не тільки вільно уживаються кілька маток, а й їх внутрішній пристрій вільно підтримує розселення по кількох гніздах, як в Myrmica rubra. Це означає, що одна сім'я здатна освоювати не одне гніздо, чи житлове приміщення людини, а кілька, що накладає свої неприємні особливості у догляді цього виду. Такий стиль поширення сприяє кращій виживаності, адже якщо фуражири й отруяться, принісши заразу в одну частину сім'ї, то інша частина сім'ї залишиться цілою та неушкодженою, а наявність кількох маток дає регулярний приріст до населення, яке може досягати до 2 й більше мільйонів особин.
Особливості виду Monomorium pharaonis
Попри свої розміри та любов до паразитизму, мурахи виду Мономоріум Фараоніс мають ряд особливостей, які роблять їх одним із найцікавіших видів, спостерігати за яким одне задоволення. Окремим пунктом можна виділити наявність отруйного жала, яке ці малюки застосовують за будь-якої зручної нагоди. Завдяки цьому полювання представляє особливе видовище. Поодинці, вони здатні впоратися з такими ж дрібними комахами або павучками, як й вони самі, але об'єднавшись у велику групу, фараончики можуть розгромити не тільки великих комах, а й дрібних гризунів та птахів, продовжуючи жалити їх доти, доки концентрація отрути не перевищить норму й не звалить бідолаху наповал. Ці мурашки дуже діяльні, вони чимось зайняті. Робота всередині гнізда кипить 24/7, а фуражири постійно зайняті розвідкою та пошуком їжі, щоб прогодувати свою величезну родину. А вона й справді може розростись до колосальних розмірів, адже в колонії можуть співіснувати відразу кілька сотень маток одночасно. Більш того, частина цих маток здатні самостійно займатися фуражем, нарівні з робітниками, а при знаходженні затишного місця, вони закладають нову родину. Але й це не все, адже однією з найдивовижніших особливостей цього виду є те, що їм для спарування не потрібно політ. Так, незапліднені особини мають крила, але для того, щоб спаритися, молодим маткам зовсім не обов'язково підійматися на десятки метрів у повітря, як це роблять абсолютна більшість інших видів мурах. Простіше кажучи, купивши всього одну матку, через рік-два ви не тільки отримаєте велику та процвітаючу колонію, а й самі зможете займатися продажем цих дивовижних та химерних мурашок.
Рекомендації щодо догляду Monomorium pharaonis
Для мурах виду Monomorium pharaonis зимівля не потрібна. У природі, ці мурахи живуть у теплих місцях, з хорошим кліматом, але варто їм потрапити до регіону, з холодною чи суворою зимою, то з обжитого людиною житла, вони й носа свого не висунуть, бо холод вони дуже не люблять. Селити їх можна без особливих проблем у будь-яких типах формикаріїв, але варто приділити велику увагу захисту, бо через дрібні розміри вони пролазять через дуже вузькі щілини, та й москітну сітку здатні прогризти без проблем. Вологість варто підтримувати у трохи підвищеному значенні: 70-75%, а найкращою температурою буде діапазон +25-28 градусів. У жодному разі не можна піддавати колонію впливу прямих сонячних променів, це пересушить формикарій, а волога швидко випарується з самих мурах й вони загинуть. Також, не варто ставити формикарій поряд з акустичними системами та на поверхні з частою вібрацією (комп'ютерний стіл, наприклад). Що їдять ці мурахи? Да все! У їжі ці малюки взагалі не вибагливі та з величезним задоволенням уплітають фрукти, глюкозу, солодкий сироп, сушений гаммарус та інших пригнічених комах. Особливу роль варто приділити солодким сиропам та глюкозі, т.к. необхідні вуглеводи вони отримують саме із солодкого. Головне - стежте за якістю їжі, що подається, не давайте вашим вихованцям немиті фрукти та уникайте комах з вулиці, т.к. вони можуть бути заражені різними паразитами.
