Зображення летючої змії може здатися сценою з нічного кошмару чи навіть голлівудського фільму, але насправді у джунглях Південної та Південно-Східної Азії вони існують. Визначення летюча змія насправді не дуже коректне, тому що за відсутності сильного висхідного потоку повітря ці змії не можуть набрати висоту. Їх можна назвати планерами, які використовують швидкість вільного падіння та спотворення свого тіла, щоб упіймати потік повітря, який служить для них підіймальною силою.
Спочатку вчені приписували летючій змії більше властивості парашутистів, ніж планерів. Але недавні дослідження розкрили заплутані деталі про те, як ці тварини, які не мають кінцівок, перетворюють різке падіння на політ. Щоб злетіти, змія, що літає, підповзає до краю гілки й починає розгойдуватися, прийнявши форму літери J. Далі в певний момент вона приймає форму S й вирівнюється по ширині, приблизно збільшуючись в два рази. У результаті її тіло набуває нової форми и вигин у формі С, що дає можливість ловити повітря. Летючі змії кращі планери, ніж їхні популярні суперники в цій здатності, білки-летяги. Існує п'ять визнаних видів змій, що літають, виявлених на території від західної Індії до Індонезійського архіпелагу. Знання про їхнє життя в дикій природі обмежені, але їх відносять, якщо можна так сказати, до деревних зміїв, тому що вони дуже рідко спускаються на землю. Найменші представники досягають у довжину 61 см, а найбільші – до 1,2 метра. Раціон становлять гризуни, ящірки, жаби, птахи та кажани. Вони отруйні, але не смертельно, а маленькі ікла не можуть завдати шкоди людині. Вчені досі не знають чому саме летючі змії літають. Але, здається, саме так вони уникають хижаків, перебираються з дерева на дерево, полюють й практично не сходять на землю. Тільки один вид - twin-barred tree вважається дуже рідкісним, всі інші летючі змії не мають будь-якого охоронного статусу.
