Camponotus vagus, або чорна мураха-деревоточець, - один з найбільших і найефектніших видів мурах Європи, який добре живе у домашньому формікарії. У природі вона населяє простори Євразії: ліси Європи, Кавказу, Алтаю, трапляється навіть у Туреччині. Селиться на сонячних узліссях, у піщаних ґрунтах, старих трухлявих пнях і деревах. Часто цей вид помилково називають «Samponotus vagus», проте правильна наукова назва - саме Camponotus vagus. Завдяки великому розміру, спокійній поведінці зрілої колонії та глибокому чорному забарвленню вагус став популярним видом серед мурмекіперів.
Зовнішній вигляд
Це справжній гігант мурашиного світу. Забарвлення просте й водночас виразне - суцільно чорне, а на черевці у світлі помітні сірі або сріблясті волоски, які надають комасі матового полиску. Вид має добре виражений поліморфізм, тому в колонії співіснують особини різного розміру. Робітники виростають приблизно від 5 до 13 мм, а матка сягає 14-16 мм, тобто близько півтора сантиметра. Найбільші робітники (майори) мають масивну голову й потужні жвали, тож серед дрібніших сестер вони помітні відразу. Такий контраст розмірів робить спостереження за колонією особливо цікавим, а для макрозйомки вагус - майже ідеальна модель.
Устрій колонії
Колонія Camponotus vagus моногінна - у ній лише одна матка, яка відкладає всі яйця. Основу населення становлять робітники, що доглядають розплід, прибирають гніздо, шукають корм і зволожують камери. Найбільші особини виконують роль солдатів: вони захищають вхід, розбирають велику здобич і першими вступають у сутичку з чужаками. Чіткого поділу на окрему касту солдатів, як у деяких термітів, тут немає, - це ті самі майори, просто найбільші робітники. Завдяки поліморфізму одразу видно, хто чим зайнятий, і колонія працює як добре злагоджений механізм.
Формікарій і арена
Через чималі розміри й швидкий біг вагусам потрібен простір. Найкраще підходять гіпсові або гіпсоакрилові формікарії з просторою ареною для полювання й прогулянок. Для ґрунтових формікаріїв як субстрат беруть пісок або суміш піску із землею. Поціновувачам природного вигляду можна рекомендувати дерев'яні формікарії з продуманою системою зволоження. Обов'язково подбайте про захист від втечі: арену краще обробити по верхньому краю тонким шаром антипобіжного засобу (наприклад, олії чи тальку) і щільно закривати кришку, адже мешканці спритні й швидкі. На арену корисно покласти кілька укриттів, гілочок і напувалку. Розмір арени підбирають із запасом на зростання колонії, а не під поточну кількість мурах, і не забувають про вентиляційні отвори, затягнуті дрібною сіткою, щоб уникнути протягів і застою повітря.
Температура й вологість
Camponotus vagus чудово пристосовується, адже в природі трапляється і в дуже вологих, і в посушливих місцях. Оптимальна температура утримання - у межах кімнатної, приблизно 20-25 градусів, а найкомфортніший для колонії діапазон - 23-27 градусів. Вологість достатньо тримати на середньому рівні, десь 70-75% у зоні гнізда. Важливо, щоб у формікарії були і волога камера, і сухіші ділянки: тоді мурахи самі перенесуть розплід туди, де їм комфортніше. Уникайте застою води й цвілі - перезволоження шкідливіше за легку сухість.
Годування
Раціон вагусів складається з двох частин. Вуглеводи дають енергію дорослим мурахам - це цукровий сироп, розведений мед або спеціальні медові суміші, які наливають у напувалку чи невеликий контейнер на арені. Білок потрібен для вирощування розплоду, і його джерелом є комахи: таргани, цвіркуни, борошняний хрущак, мухи. Комах дають живими або замороженими та розмороженими, за розміром колонії. Молодій колонії білок пропонують потроху й регулярно, дорослій - частіше й більшими порціями. Стежте, щоб залишки їжі не пліснявіли, і завжди залишайте доступ до чистої води. Орієнтовна періодичність - вуглеводну підгодівлю оновлюють кожні кілька днів, а білок дають кілька разів на тиждень, підлаштовуючись під апетит колонії та кількість розплоду.
Зимівля (діапауза)
Для цього виду зимівля обов'язкова - без періоду спокою матка виснажується, а темпи розвитку колонії падають. Восени тривалість активності природно знижується, і формікарій переносять у прохолодне місце: підійде нижня полиця холодильника або засклений балкон у холодну пору. Мурах тримають при зниженій температурі приблизно +8-13 градусів упродовж півтора-двох місяців. Знижувати й підвищувати температуру варто поступово, а не різко. Під час діапаузи мурахи майже не їдять, але доступ до води слід зберегти. Саме через цю вимогу вид не вважають найпростішим для утримання.
Розвиток колонії
Період лету (спарювання) у природі припадає на квітень-червень, приблизно з середини квітня, коли повітря прогрівається до 22-25 градусів. Запліднена матка засновує гніздо самостійно й перші тижні вирощує розплід власними силами. Поки робітників мало (перші 20-30 особин), колонія малорухлива, і бачити, як мурахи тихо сидять біля матки, - це нормально. Щойно чисельність зросте, вагуси стають активнішими й розкривають свій характер. Зріла колонія налічує від 1000 до 3-4 тисяч особин, а в дикій природі трапляються сім'ї й до 10000 мешканців. Про споріднені види можна почитати у статтях про Lasius niger (чорну садову мураху) та Serviformica cunicularia (степову прудку мураху).
Поради новачкам-мурмекіперам
Camponotus vagus - не найкращий стартовий вид саме через агресивність та обов'язкову діапаузу, тож він більше пасує тим, хто вже має трохи досвіду. Не турбуйте молоду колонію зайвий раз: на етапі становлення мурахам потрібен спокій. Не перегодовуйте білком, стежте за вологістю й обов'язково облаштуйте надійний захист від втечі. Якщо ви лише починаєте, спершу спробуйте невибагливіші види, а до вагуса поверніться, коли впораєтеся з простішою колонією. Більше видів для домашнього утримання зібрано у розділі Види тераріумних тварин.
Часті питання
Чи кусається Camponotus vagus? Отруйного жала цей вид не має, але потужні жвали здатні прокусити шкіру, тож укус відчутний і часом болючий. Для здорової людини небезпеки немає. Якщо ж у вас є алергія на укуси комах, будьте обережні й за потреби зверніться до лікаря.
Чи обов'язкова зимівля? Так, діапауза для цього виду обов'язкова: без неї матка швидко виснажується, а колонія слабшає.
Скільки живе матка? За гарних умов утримання матка Camponotus vagus живе багато років, поступово нарощуючи колонію, тому це вид «на довгу дистанцію».
Чи підходить вид новачкам? Радше ні. Через агресивність і потребу в зимівлі вагус краще заводити тим, хто вже тримав простіші види мурах.
