Messor structor, або степовий жнець, - це один з тих видів, з якого варто починати знайомство з мурашиним світом. Свою назву месори отримали через незвичний спосіб життя: замість того щоб пасти отари попелиці, як Lasius niger, чи полювати, вони збирають і запасають насіння. Це надзвичайно невибагливі, витривалі та цікаві в спостереженні мурахи, які прощають новачкові безліч помилок. Купити колонію структора нескладно, і коштує вона недорого, тож саме з них найчастіше стартують ті, хто тільки заводить свій перший формікарій.
Нижче ми розберемо, як виглядають ці мурахи, звідки вони родом, чому колонія моногінна, як облаштувати формікарій, чим годувати степового жнеця та навіщо йому діапауза.
Зовнішній вигляд: поліморфізм і масивні солдати
Головна візуальна риса Messor structor - яскраво виражений поліморфізм. У межах однієї сім'ї ви побачите мурах різного розміру та статури. Дрібні робітниці мають довжину близько 4-6 мм, а великі солдати виростають до 8-9 мм і різко відрізняються масивною головою. У потилиці такого солдата ховаються потужні м'язи, що приводять у рух мандибули, - саме ними жнеці розмелюють тверді зерна на борошно. Матка помітно більша за робітниць і сягає 9-12 мм завдовжки.
У кольорі жнеці стримані: переважають чорний і темно-коричневий відтінки. Попри грізний вигляд, навіть найбільший солдат не здатний прокусити шкіру людини, а сам укус радше неприємний, ніж болючий. Отруйного жала чи хімічного захисту у месорів немає, тож для власника вони абсолютно безпечні.
Ареал: степи, зокрема в Україні
Степовий жнець поширений у степах і напівстепах південної та східної Європи, Кавказу й Середньої Азії. Вид звичайний і для України - його колонії трапляються в сухих трав'янистих біотопах, на узбіччях, схилах балок і полях. Саме життя в посушливих степах навчило цих мурах запасати насіння: у природі жнеці буквально «жнуть» урожай трав, зносячи зерна до гнізда. Ця адаптація й дала виду просту в утриманні особливість, про яку ми поговоримо в розділі про годування.
Моногінна колонія
Сім'я Messor structor моногінна - у ній одна матка, яка й дає весь розплід. За комфортних умов одна самиця здатна вивести колонію чисельністю в кілька тисяч особин. Іноді кіпери намагаються поселити разом дві чи три матки, але для моногінного виду це радше виняток і часто закінчується конфліктом, тому новачкові краще розраховувати на класичну схему з однією маткою.
Через сильний поліморфізм у колонії діє чіткий розподіл ролей. Найдрібніші робітниці порядкують біля матки й розплоду як няньки. Робітниці середнього розміру завідують складом насіння: сортують, перекладають і провітрюють зерна, вибираючи ті, що підуть на помел. Найбільші робітниці ходять у розвідку й фураж, а солдати мелють зерно та охороняють вхід до гнізда. Спостерігати за цим маленьким «містом» - окреме задоволення.
Чому це найкращий вид для старту
Якщо ви обираєте, з чого почати, зверніть увагу на нашу добірку видів мурах для новачків - степовий жнець незмінно очолює такі списки. Причин кілька:
- висока живучість матки: втратити її навіть недосвідченому власникові майже нереально;
- невибагливість до вологості й корму, стійкість до дрібних помилок;
- велика, помітна матка та видовищні солдати - за колонією цікаво спостерігати;
- колонія не потребує живого корму в основі раціону, а зерна зберігаються довго.
Якщо вам ближчі мурахи, що п'ють падь попелиці й активно полюють, придивіться до Lasius niger (чорного садового мурахи) - це другий класичний вид для старту, але з іншою логікою годування.
Формікарій та умови утримання
| Розмір робітниць | 4-6 мм |
| Розмір солдатів | 8-9 мм |
| Розмір матки | 9-12 мм |
| Тип колонії | моногінна (одна матка) |
| Температура | +23-26 °C |
| Вологість | помірна, 50-60% |
| Діапауза | бажана, +12-15 °C на 2-3 місяці взимку |
Селити структора можна в будь-якому типі формікарія - гіпсовому, акриловому чи піщаному. Жнеці не люблять надлишкової сирості: достатньо помірної вологості в межах 50-60% у зоні гнізда та обов'язкової великої напувалки, бо ці мурахи багато п'ють. Оптимальна температура - +23-26 °C. Не ставте формікарій під прямі сонячні промені (пересушить гніздо) і подалі від джерел вібрації - акустики чи комп'ютерного столу. Поки колонія маленька, оберігайте її від зайвого стресу; після першої сотні мешканців жнеці стають значно спокійнішими.
Годування: насіння та «мурашиний хліб»
Головна особливість виду - раціон на основі насіння. Дорослі жнеці не потребують постійного живого корму: вони перемелюють зерна на борошно, змочують його слиною і формують так званий «мурашиний хліб» - поживну масу, якою вигодовують колонію. Підійде проста зернова суміш без добавок: мак, льон, просо, пшениця, чіа, гірчиця. Поки в колонії ще немає солдатів з великими головами, давайте дрібне й м'яке насіння на кшталт маку; коли з'являться солдати, можна пропонувати твердіші зерна.
Білок теж потрібен, але передусім личинкам. Час від часу пропонуйте колонії комах (наприклад, цвіркунів чи гаммарус). Уникайте комах, спійманих на вулиці, - вони можуть бути заражені паразитами чи отрутою. Свіжа вода в напувалці має бути постійно.
Діапауза (зимівля)
Оскільки степовий жнець родом з помірного клімату, йому корисна зимова діапауза. Це не примха, а частина природного циклу: коротший світловий день і прохолода стимулюють матку до повноцінного відкладання яєць навесні. На 2-3 зимові місяці колонію бажано витримати за температури приблизно +12-15 °C - підійде утеплений балкон, підвал або нижня полиця холодильника з контролем температури. Вид загалом переносить утримання й без суворої зимівлі, але з діапаузою колонія розвивається здоровіше та рівномірніше. Це важливе уточнення, бо в старих джерелах іноді пишуть, що зимівля жнецю «зовсім не потрібна».
Розвиток колонії
Ще одна цікава деталь: лялечки Messor structor не мають кокона. Це дає змогу спостерігати, як личинка перетворюється на дорослу мураху, без жодних «фіранок» - процес розпакування нового члена сім'ї особливо захопливий. Розвивається колонія відносно швидко: перші солдати з характерними головами з'являються, коли сім'я підростає, і саме тоді вона стає по-справжньому видовищною. За кілька років за належного догляду жнеці розростаються до кількох тисяч особин. Якщо після структора захочеться спробувати ще один невибагливий вид, зверніть увагу на Myrmica rubra (руду мірміку).
Часті питання
Чи кусаються мурахи-жнеці боляче? Ні. Отруйного жала в них немає, а мандибули не прокушують шкіру людини. Укус великого солдата радше неприємний, ніж болючий, і трапляється рідко.
Чи потрібен степовому жнецю живий корм? Основа раціону - насіння й «мурашиний хліб». Живі комахи потрібні періодично як джерело білка, переважно для личинок, але без них колонія не гине.
Чи обов'язкова діапауза? Не обов'язкова, але бажана. Прохолодна зимівля за +12-15 °C протягом 2-3 місяців робить розвиток колонії здоровішим і стимулює весняне відкладання яєць.
Скільки живе матка? Матка жнеця дуже витривала й за хорошого догляду живе багато років, тож втратити колонію через загибель самиці новачкові майже нереально.
